От наприклад Джордж Інграм, бомбардир "Ланкастера" із 218 ескадрильї. Під час повернення із бойового вильоту, на початку січня 1945, він не відстібнув парашут, як то робив зазвичай і не прогадав. Літак Інграма був збитий америанською зеніною батареєю і він єдиний вижив з усього екіпажу. Із осколком у спині льотчик пішов на захід і через півдня був підібраний американським патрулем.
Інграма доставили до госпіталя у Намюрі. Там він провів два дня, не отримавши жодної допомоги. Побачивши, що діла не буде, Інграм продав льотний комбенізон, купив харчів і вирішив добиратися додому самотужки.
На найближчому аеродромі бомбардир застопив "Дакоту", яка підкинула його до Кройдон близ Лондона. Звідти пішки і автобусом Інграм добрався до Лондона. Брудний, неголений, в закривавленому одязі і з осколком у спині він встав в чергу на вокзалі Ліверпуль-стріт-Стейшн в центрі Лондона, купив квиток і через три години був у своїй ескадрильї.
Підозрюю, що під час війни і не таке траплялося, тому що під час мандрівки Англією Інграм не викликав жодного питання.
