Насправді ця фраза належить кореспонденту "Таймс" Вільяму Расселу і сказана була про 93-й шотландський полк.
24-го жовтня 1854 року в Криму під Балаклавою російська кавалерія вдарила у фланг англійському табору. Турки почали тікати і на шляху 4-х ескадронів залишилися тільки шотландці, 550 чоловік під командуванням сера Коліна Кемпбела.
Порушивши вимоги статуту, Кемпбел вишикував полк у 2 шеренги, аби прикрити більшу відстань (а не в звичайні 4, як годиться проти кавалерії) і наказав померти там, де стояли. Задумка вдалася, та сама "тонка червона лінія" не тільки вистояла проти переважаючого супротивника, але й вогнем з 200 ярдів примусила росіян відступити.
24 жовтня досі є полковим святом.
Про це мало хто знає, але більшість у "тонкій червоній лінії" складали ті самі турки, що "потікали". Вони не шотландці, тому нікому взагалі не цікаві.
З цієї нагоди пропоную згадати невідомих героїв. Вони не отримали слави, але воювали, як треба.
