Отже Фоке і гвинтокрили. Після війни (з 1 вересня 1945) він деякий час працює у Хранції, де допомогає виробляти гелікоптер Sud-Est Se.3000, він же Focke-Achgelis FA 223.
З 1950 Фоке в Norddeutsche Fahrzeugwerke, а вже в 1952 разом із членами воєї команди перебирається в Бразилію, працювати в Centro Técnico Aeroespacial (CTA). Там вони конструюють перший бразільський гелікоптер I.P.D BF-1 Beija-Flor. Побудовано три прототипи, перший політ 22 січня 1959.
Але ж ви це читаєте не заради того, шо й так всім відомо, правда? Фоке в Бразилії майстрував ще дещо!
CTA Heliconair HC-I та II Convertiplano
Основна ідея зрозуміла - взяти Спітфайр, прикрутити до нього поворотні гвинти і готово. Спітфайр знайшли, але з двигунами почалися пригоди.
Спочатку хотіли поставити Армстронг-Сіддлі Дабл Мамба, але бразільєрос за шось там розісралися із британцями і поставки двигунів накрилися тазіком.
Потім проект переробили під Wright R-3350-DA3 Turbo Compound від "Супер Констелейшена", а зупинилися на General Electric G.E. T-58, який був досить легкий і потужний.
А от дальше мені чото незрозуміло. Пишуть шо його зробили і протестували, але я так і не зрозумів, чи справді це літало, чи ганяли на землі. Генріх Фоке, після завершення апарата, повернувся додому, а без нього Конвертіплано геть зовсім закинули. Пічально.
